2005 р. - Право XXI століття: становлення та перспективи розвитку

2006 р. - II Прибузькі юридичні читання

2007 р. - III Прибузькі юридичні читання

2008 р. - IV Прибузькі юридичні читання

2009 р. - V Прибузькі юридичні читання

2010 р. - Генезис публічного права: від становлення до сучасності (VІ Прибузькі юридичні читання)

2011 р. - Людина і закон: публічно-правовий вимір (VІІ Прибузькі юридичні читання)

2012 р. - Людина, суспільство, держава: публічно-правовий аспект (VІІІ Прибузькі юридичні читання)

Право XXI століття: становлення та перспективи розвитку
(Прибузькі юридичні читання)

У 2005 році професорсько-викладацький склад Миколаївського навчального центру Одеської національної юридичної академії започаткував проведення конференції юридичного профілю, мета якої була сформульована в основних засадах, і яка полягала в об’єднанні і погодженні наукової діяльності юристів Миколаївської області, які працюють в різних навчальних закладах. Про участь у проведенні конференції, яка отримала назву “Право XXI століття: становлення та перспективи розвитку”, заявили не тільки вчені-юристи Миколаївщини, але й науковці з усіх регіонів України та близького зарубіжжя (Російської Федерації, Білорусі). Для участі в роботі конференції було подано понад 150 заявок. Під час проведення конференції, йдучи на зустріч пропозиції учасників конференції, організаційним комітетом було прийняте рішення про переведення цього наукового заходу до ряду регулярних та проводити міжнародну науково-практичну конференцію на Миколаївщині в останню п’ятницю листопада кожного календарного року. З 2005 року юридична конференція отримала загальну назву «Прибузькі юридичні читання». Представлені на конференцію наукові статті були опубліковані в збірнику наукових праць «Актуальні проблеми політики» №28-29, що внесений до переліку ВАК України №1 наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук з юридичних, соціологічних та політичних наук (Постанова Президії ВАК України від 09.06.1999р. №1-05/7).

 

Другі Прибузькі юридичні читання

Для участі в конференції у 2006 році «Другі Прибузькі юридичні читання» подали заявки біля 200 учасників з Польщі, Білорусі, Російської Федерації та всіх регіонів України. В роботі конференції прийняли участь представники понад 20 вищих навчальних закладів юридичного профілю України, представники органів державної влади, місцевого самоврядування, керівники судових та правоохоронних органів. В роботі наукового заходу прийняли участь більше 10 докторів наук, близько 60 кандидатів наук, 70 аспірантів та здобувачів наукового ступеня кандидата юридичних наук. У роботі конференції вже традиційно прийняли участь керівники судових та правоохоронних органів Миколаївської області, керівники місцевих органів державної влади, місцевого самоврядування. Всі наукові доповіді опубліковані в збірнику “Актуальні проблеми політики”, який включений ВАК до переліку фахових видань з юридичних наук. Тези конференції 2006 року оформлені науковим збірником статей під назвою “Право XXI століття: становлення та перспективи розвитку”.

 

Треті Прибузькі юридичні читання

У 2007 році була подана заявка на включення даної конференції  в перелік заходів, які проводяться під патронатом Міністерства освіти і науки України. В роботі конференції «Треті Прибузькі юридичні читання» прийняли участь більше 10 докторів наук, серед яких можна виділити наступних відомих фахівців у різних галузях права, таких як Ківалов С.В. – доктор юридичних наук, академік Академії педагогічних наук України, заслужений юрист України, Президент Одеської національної юридичної академії, народний депутат України; Піндера Міхал – доктор права, проректор Вищої школи економії і адміністрації, м. Битом, Польща; Додін Євгеній Васильович доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри морського та митного права ОНЮА; Оборотов Юрій Миколайович – доктор юридичних наук, професор, проректор з наукової роботи ОНЮА, завідувач кафедри теорії держави та права ОНЮА; Стрельбицька Лілія Миколаївна – доктор юридичних наук, професор кафедри цивільного та трудового права Національної академії Служби Безпеки України; Туляков В’ячеслав Олексійович – доктор юридичних наук, професор, проректор з міжнародних зв’язків ОНЮА, завідувач кафедри кримінального права ОНЮА; Харитонов Євген Олегович – доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри цивільного права ОНЮА, заслужений діяч науки і техніки України, академік Української академії наук, та інші. Даний науковий форум проводився під гаслом святкування 160-річчя Одеської правової школи та 10-річчя перетворення Юридичного інституту Одеського державного університету ім.. І.І. Мечникова в Одеську національну юридичну академію. За результатами проведення конференції виданий збірник наукових праць “Визначальні тенденції генезису державності і права”.

 

Четверті Прибузькі юридичні читання

У 2008 році були проведені “Четверті Прибузькі юридичні читання”. На даному науковому заході була проведена дискусія з широкого спектру питань, пов’язаних з дослідженням актуальних проблем становлення і розвитку правової системи України в сучасних умовах та формування пропозицій по вдосконаленню та оптимізації права в умовах визначеності курсу держави на європейську інтеграцію. В роботі конференції взяли участь: Ківалов Сергій Васильович – доктор юридичних наук, професор, академік АПН України, Заслужений юрист України, Президент Одеської національної юридичної академії, народний депутат, голова комітету Верховної Ради України з питань правосуддя; Завальнюк Володимир Васильович – кандидат юридичних наук, професор, перший віце-президент, ректор ОНЮА; Додін Євгеній Васильович – доктор юридичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України; Туляков В’ячеслав Олексійович – доктор юридичних наук, професор, віце-президент ОНЮА; Дудченко Валентина Віталіївна – доктор юридичних наук, доцент, вчений секретар ОНЮА; Латковська Тамара Анатоліївна – доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри адміністративного і фінансового права ОНЮА; Фріс Павло Львович – доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри кримінального права та кримінології Прикарпатського юридичного інституту ЛьвДУВС; Чанишева Галина Іванівна – доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри трудового права та права соціального забезпечення, декан соціально-правового факультету ОНЮА; Кормич Борис Анатолійович доктор юридичних наук, професор; Вітман Костянтин Миколайович – доктор політичних наук, доцент, декан магістратури державної служби ОНЮА; Гансова Емма Августівна – доктор філософських наук, професор, провідний соціолог учбової соціологічної лабораторії кафедри соціальних теорій ОНЮА; Кормич Людмила Іванівна – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри соціальних теорій ОНЮА; Кіщак Іван Теодорович – доктор економічних наук, перший заступник начальника головного управління сільського господарства і продовольства Миколаївської облдержадміністрації. Закордонні гості конференції: Полещук Наталя – к.ф.н., старший науковий співробітник Інституту мовознавства ім. Я. Коласа НАН Білорусі; Гараджаєв Джейхун Ясин огли – к.ю.н., доцент, експерт комісії з правової політики та державного будівництва Академії МНБ Азербайджанської Республіки Міллі Меджліс (парламенту) Азербайджанської Республіки;  Редкоус Володимир Михайлович – к.ю.н., доцент, Міжнародна Академія бізнесу і управління м. Москва Російська Федерація. Всього для участі у конференції подали заявки 13 докторів наук, більше 80 кандидатів наук та науковці більше ніж з 40 навчальних закладів України, розташованих у всіх регіонах України, в яких здійснюється  фахова підготовка юристів. Про участь у роботі конференції заявили представники судових та правоохоронних органів України, службовці органів державної влади та місцевого самоврядування, яким не байдужі перспективи розвитку української державності і проблеми генезису права в умовах сьогодення.  Тези конференції “Четверті Прибузькі юридичні читання” опубліковані в збірнику наукових праць “Сучасний вимір держави та права”.

 

П'яті  Прибузькі юридичні читання

27-28 листопада 2009 року на базі Миколаївського навчального центру Одеської національної юридичної академії відбулася Міжнародна науково-практична конференція „П’яті Прибузькі юридичні читання”, на якій в умовах пленарних і секційних засідань була проведена дискусія з питань результативності перспективних наукових досліджень юридичного спрямування в умовах глобалізації соціального буття, яка супроводжує еволюцію держави і права епохи постмодерну. В безкомпромісних дискусіях, проведених в умовах пленарних і секційних засідань, активну участь прийняли науковці всіх найбільш відомих навчальних закладів, в яких здійснюється підготовка юристів і які дистанціюють себе в якості осередків фундаментальних досліджень юридичного спрямування, представники судових і правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування – всі ті, хто не байдужий до перспектив розвитку української юридичної науки. Не лишились осторонь від обговорення нагальних проблем юриспруденції і представники визнаних центрів наукових досліджень в галузі держави і права Росії, Білорусі, Таджикистану, Казахстану, Азербайджану та інших країн близького зарубіжжя. Авторитетність складу учасників, безкомпромісність наукових дискусій, очевидна актуальність проголошених під час пленарних і секційних засідань доповідей визнаними науковцями у галузі права, полярність поглядів і здатність сприймати позицію опонента, свідчать про серйозну зацікавленість наукової спільноти в пошуку відповідей на запитання, поставлені сьогоденням перед юриспруденцією у зв’язку з необхідністю зміни системи правового регулювання, переосмислення ролі держави в соціальному бутті, формуванням нових підходів до проблем правозастосування, що може бути здійснено виключно на засадах глибокого теоретичного осмислення з подальшим оприлюдненням і обговоренням науковою спільнотою.

За традицією, робота конференції була відкрита привітальним словом Президента Одеської національної юридичної академії, доктора юридичних наук, професора, академіка АПН України С. Ківалова,  який зазначив, що проведення на теренах України незаполітизованих наукових заходів, які ставлять за мету розвиток юридичної науки, стали явищем рідкісним, що підвищує цінність висловлених наукових позицій і відвертість оприлюднених поглядів. Проректор з наукової діяльності ОНЮА доктор юридичних наук, професор Ю. Оборотов, вітаючи учасників конференції, зазначив, що Одеська національна юридична академія, її структурні підрозділи, серед яких один з найбільших є Миколаївський навчальний центр, має на меті знаходитися в авангарді наукових досліджень юридичного спрямування не тільки на теренах України, але й репрезентувати результати власних досліджень за її межами. Про високу оцінку таким намаганням свідчить нагородження Президентом Російської Федерації Д. Медведєвим  професора С. Ківалова держаною нагородою -  орденом Дружби.  

Кандидат юридичних наук, професор, ректор ОНЮА В. Завальнюк у своїй доповіді дослідив генезис антропологічних знань через визначення адитивних ознак парадигми сучасної антропології, до якої відноситься парадигма людини як центру права і критерію соціально-нормативного регулювання, парадигма правового розвитку (прогресу, регресу, стагнації), парадигма структурної функціональності правового середовища людини.

Доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри морського та митного права ОНЮА Є. Додін у доповіді „Чи знайдеться місце у колі правоохоронних органів митним підрозділам?” акцентував увагу на специфіці правоохоронної діяльності митних органів, яка залишається поза увагою вчених, у зв’язку з чим правоохоронна діяльність митної служби безпідставно ототожнюється з відповідним родом діяльності інших державних органів. До специфічних ознак правоохоронної діяльності митних органів відноситься їх багатофункціональність, різноманітність правових підстав, методик, засобів і способів її здійснення,  особливість форм і методів реалізації правоохоронної функції, обмеженість суб’єктного складу лише деякими підрозділами митної системи.

Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри російської мови БДПУ ім. М. Танка (Республіка Білорусь) Т. Трофимович  і кандидат філологічних наук Н. Полєщук проаналізували бівербальні назви документів ділового письма у східних слов’ян і обґрунтували висновок, що домінування двозмістовних назв з словом листъ свідчить про вплив польської мови, який отримав значення в результаті польсько-української і польсько-білоруської державної, соціальної і культурної взаємодії.

Генезису законодавства України в контексті забезпечення і захисту прав людини та громадянина присвятила свою доповідь доктор юридичних наук, доцент, завідуюча кафедри права Дніпропетровського університету економіки і права О. Пушкіна. Важливим засобом забезпечення прав людини, на думку дослідника, є формування та планомірне запровадження в життя цілісної концепції державної правової політики, яка б включала в себе не лише систему мір сприяння становленню інститутів охорони і захисту прав людини.

Доктор історичних наук, професор, завідуюча кафедри соціальних теорій ОНЮА Л. Кормич свою доповідь присвятила визначенню сучасних проблем методології досліджень розвитку держави та права. Зроблений висновок про те, що формування правової політики, вибір способів і засобів впливу, оцінка повинні здійснюватися на раціональній, інкрементальній та ірраціональній засадах одночасно. Відповідно до цього вимагають корегування будь-які стратегічні концепції, які повинні стати тактичними програмами розвитку держави і суспільства.

Доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри трудового права та права соціального забезпечення  ОНЮА Г. Чанишева дослідила проблему  правових способів захисту прав працівника у разі спору щодо правової природи укладеного договору. Вирішення питання пошуку допустимих способів захисту повинно здійснюватися на підставі нормативного розмежування трудового і цивільно-правового договорів.

Визначенню кола обставин, які підлягають встановленню у разі розслідування кримінальних справ про організовану злочинну діяльність, присвятив свою доповідь  доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри криміналістики ОНЮА В. Тіщенко. Правильне визначення предмета доказування по кримінальній справі має не тільки суттєве кримінально-правове і кримінально-процесуальне значення, але характеризується й особливим криміналістичним аспектом, оскільки дає можливість слідчому обрати правильний напрямок розслідування, провести його повно, всебічно і об’єктивно. Коло обставин, які підлягають доказуванню при розслідуванні фактів організованої злочинної діяльності, характеризуються двома особливостями: по-перше, вони стосуються кожного із злочинів, які утворюють організовану злочинну діяльність, по-друге, специфічним характером усієї злочинної діяльності.

Голова Вищого господарського суду України С. Демченко виступив з доповіддю, в якій  проаналізував  критерії ефективності господарського судочинства на сучасному етапі. Зокрема, під ефективним господарським судочинством слід розуміти як доступність правосуддя, так і правосудність рішення господарського суду, яким воно визнається за умови законності, обґрунтованості, справедливості, прийняття в розумні строки і реального виконання.

Визначенню ознак типології правового регулювання обігу інформації присвятив свою доповідь доктор юридичних наук, професор кафедри морського та митного права ОНЮА Б. Кормич. На думку дослідника, проблема застосування обмежень доступу та поширення інформації є найбільш важливим напрямком правового регулювання інформаційних відносин, оскільки через систему загальних дозволів та заборон формується загальний правовий режим обігу інформації.

На дослідженні питань правового регулювання національно-культурної автономії в Україні у своїй доповіді зупинився доктор політичних наук, доцент, декан магістратури державної служби ОНЮА К. Вітман. Національно-культурна автономія, на відміну від територіальної, поширюється на всю територію країни, оскільки підставою для її визначення виступають суб’єктні ознаки, так як екстериторіальна автономія  зводиться до надання дозволу меншинам самостійно вирішувати питання власного етнокультурного  розвитку і цим самим уникати його політизації.

Визначенню змісту альтернативних кримінальній відповідальності заходів присвятив свою доповідь кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін МНЦ ОНЮА О. Козаченко. Особлива увага приділена, по-перше,  матеріальній складовій альтернативних заходів, яка виражається у відмові від застосування кримінальної відповідальності за умови застосування інших кримінально-правових заходів, по-друге, процесуальній складовій, яка своїми коренями поринає в судову дискрецію. 

Поняттю та сутності канонічної правосуб’єктності присвятив свою доповідь кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінально-правових дисциплін МНЦ ОНЮА І. Оборотов. Канонічна правосуб’єктність визначається як здатність особи бути суб’єктом канонічного права, яка зумовлюється наявністю у людини вільної волі і полягає у спроможності володіти канонічними обов’язками та суб’єктивними канонічними правами, здійснювати їх самостійно або через іншу особу та нести відповідальність за вчинене.

Підводячи підсумки пленарних засідань, О. Козаченко зазначив, що проголошені доповіді і повідомлення свідчать про актуальність презентованих наукових досліджень, більшість з яких орієнтовані на подальшу оптимізацію механізму державної влади та пошук оптимальних форм правового впливу на суспільні відносини з метою забезпечення правопорядку в епоху постмодерну.

Генезис публічного права: від становлення до сучасності (VІ Прибузькі юридичні читання)

Саме таку назву отримала Міжнародна науково-практична конференція, яка відбулася 26-27 листопада 2010 року на базі Миколаївського навчального центру Національного університету „Одеська юридична академія” і була проведена під патронатом Південного регіонального центру Національної академії правових наук України і Міжнародної організації публічного права (Афіни, Греція). В дискусіях, проведених в умовах пленарних і секційних засідань, активну участь прийняли науковці всіх найбільш відомих навчальних закладів, в яких здійснюється підготовка юристів і які дистанціюють себе в якості осередків фундаментальних досліджень юридичного спрямування, представники судових і правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування – всі ті, хто не байдужий до перспектив розвитку української юридичної науки. Не лишились осторонь від обговорення нагальних проблем юриспруденції і представники визнаних центрів наукових досліджень в галузі держави і права Російської Федерації, Білорусі, Таджикистану, Казахстану, Азербайджану та інших країн близького зарубіжжя. Метою даного наукового заходу стало бажання поновити дискусії відносно місця і ролі публічного права серед нормативних регуляторів суспільних відносин. Більшість учасників конференції зійшлися на думці, що криза публічного права, яка особливо яскраво позначилася на розвитку правових систем пострадянських країн і була детермінована необхідністю відновлення приватних засад регулювання суспільних відносин, в яких чітко проявляється зв’язок „влада і підкорення”, добігла свого кінця. Вибір держав на користь розбудови механізму державної влади на засадах домінування ідей правової держави, тобто держави, функціонування якої підкоряється нормам права, але не будь-якого, а того, що виступає мірилом свободи кожної людини, і соціальної держави, в якій права і свободи людини визнаються вищою соціальною цінністю, створив передумови для відновлення приватних засад правового регулювання з певним ігноруванням генезису публічного права, яке, на думку фахівців, за часи радянської влади досягло такого рівня розвитку, який не вимагає уваги з боку наукової спільноти. Криза пострадянського періоду розвитку публічного права вказала на відсутність можливості у всіх випадках необхідності регулювання суспільних відносин між юридично нерівноправними суб’єктами ефективно застосовувати приватні засади приведення суспільних відносин у відповідність до вимог правових встановлень. Фактично безмежна свобода, децентралізація, автономність волі і приватної ініціативи не змогли адекватно замінити в системі правового регулювання такі засади як централізація, необхідність, імперативність.

Подолання кризи розвитку публічного права здійснюється в умовах чіткого усвідомлення необхідності узгодженого генезису як публічного, так і приватного права, відмова у плацентарних зв’язках між якими гальмує не тільки розвиток права в цілому, але й подальшу оптимізацію механізму публічної  влади та забезпечення гармонійного і ефективного співвідношення повноважень органів державної влади і органів місцевого самоврядування.

У зазначених умовах дослідження сучасного стану розвитку публічного права країн пострадянського простору, звернення до історії формування публічних засад розвитку окремих публічних галузей права, визначення подальших перспектив і напрямків розвитку публічного права забезпечує актуальність дослідження генезису публічного права в різні історичні періоди розвитку українського права.

Так, учасники конференції звернулися до дослідження проблем філософсько-правового і теоретико-юридичного аспектів формування основних етапів становлення та сучасного стану розвитку публічного права. Зокрема, ректор Національного університету „Одеська юридична академія”, доктор юридичних наук, академік НАПрН України С. Ківалов у свої доповіді звернувся до проблеми визначення дефініції публічної служби та її суттєвих ознак. Було визначено, що публічна служба характеризується цілою низкою притаманних їй властивостей, серед яких особливої уваги вимагають  наступні. По-перше, якщо служба в цілому пов’язується з зайняттям посад в будь-яких органах, установах, організаціях не залежно від форми власності, то публічна служба характеризується владними повноваженнями етатистського походження, тобто зайняттям суб’єктами публічної служби посад в органах державної влади різного рівня та органах місцевого самоврядування. По-друге, публічна служба орієнтована на здійснення особливого виду функцій, які мають характер суспільно-публічних, оскільки такі функції орієнтовані на створення умов для підтримки в суспільстві стану законності і правопорядку шляхом застосування публічних, тобто офіційних, здійснюваних від імені держави засобів впливу на суспільні відносини. По-третє, публічна служба є комплексним видом служби, який поєднує політичну (службу на посту Президента України; депутатську службу; урядову службу), державну (адміністративну; спеціалізовану; мілітаризовану), суддівську та муніципальну службу, кожна з яких репрезентує загальні властивості публічної служби в цілому. 

  Обговорення проблем генезису публічного права на філософсько-правовому і теоретико-юридичному рівні стало підставою для узгодженого висновку, що криза публічного права сьогодні вже не має системного характеру і кризові явища, що проявляються в публічному праві і практиці його застосування, викликані станом аномії суспільного буття. Більш того, на думку представників теоретичної науки, наріжним каменем правопорядку залишається публічно-правове регулювання суспільних відносин. Репрезентовані під час проведення конференції доповіді вказують на тенденцію по певному розширенню суб’єктного складу – носіїв владних повноважень, участь яких у суспільних відносинах забезпечує застосування публічних засобів їх регулювання за рахунок органів місцевого самоврядування, які, виступаючи представниками громад, забезпечують, з одного боку, застосування приватних принципів регулювання відносин зі своєю участю, зокрема, широко застосовуючи договірні відносини, а з іншого – виступають носіями владних повноважень як нормативно визначених, так і делегованих.   

    Предметом окремої дискусії стали перспективи розвитку кримінального права як галузі права з характерними властивостями публічної природи. Зокрема, дискусія проходила навколо перспектив подальшого розвитку кримінально-правових норм, орієнтованих на пошук оптимальних форм протидії злочинності в різних формах її прояву. Так, проректор НУ „ОЮА”, доктор юридичних наук, член-кореспондент НАПрН України В. Туляков звернувся до проблеми набуття сучасним кримінальним правом ознак віртуальності, зробивши висновок, що має місце певна віртуалізація правової норми, при якій формальна наявність заборони нейтралізується необов’язковістю або неможливістю (матеріальною або процесуальною) її виконання.

На необхідність оптимізації кримінального права через встановлення нових орієнтирів його розвитку вказали більшість виступаючих як на пленарних, так і секційних засіданнях конференції. Так, завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін Миколаївського навчального центру НУ „ОЮА”, кандидат юридичних наук, доцент О. Козаченко запропонував застосування культуро-антропологічного підходу до визначення кримінального права з визнанням в якості парадигми сучасного кримінального права антроподицеї, яка уособлює світоглядну позицію, відповідно до якої   розбудова сучасного кримінального права повинна здійснюватися з орієнтацією кримінально-правових встановлень не тільки і не стільки на укріплення публічних засад і охоронної функції кримінального права, скільки на встановлення засад відновлювальної юстиції, за допомогою якої буде відновлена та соціальна ситуація, що існувала до вчинення злочину і якій була заподіяна шкода вчиненням злочину.

Не оминули увагою науковці і проблеми розвитку процесуальних галузей права, які мають чітко виражену публічну природу, оскільки обов’язковим суб’єктом відносин, що регулюються нормами відповідної галузевої належності, виступає держава в особі державних органів і посадових осіб. Репрезентовані наукові дослідження вказують на дві взаємозалежні тенденції: по-перше, створення умов для ефективної реалізації учасниками процесу своїх прав і обов’язків, по-друге, пошук оптимальних форм (порядку) провадження в кримінальних, адміністративних справах. Широке застосування принципу змагальності і диспозитивності у кримінально-процесуальному і адміністративно-процесуальному праві певним чином обмежило застосування принципу публічності, але не вплинуло на його домінуюче становище. 

Підводячи підсумки пленарних засідань, було зазначено, що проголошені доповіді і повідомлення свідчать про актуальність презентованих наукових досліджень, більшість з яких орієнтовані на подальшу оптимізацію механізму державної влади та пошук оптимальних форм публічно-правового впливу на суспільні відносини з метою забезпечення правопорядку.

Людина і закон: публічно-правовий вимір (VІІ Прибузькі юридичні читання)

25-26 листопада 2011 року у Відокремленому структурному підрозділу «Миколаївський комплекс Національного університету «Одеська юридична академія» були проведені пленарні і секційні засідання щорічної Міжнародної наукової практичної конференції «ЛЮДИНА І ЗАКОН: ПУБЛІЧНО-ПРАВОВИЙ ВИМІР / HUMAN AND LAW: PUBLICALLY CULTURAL DIMENSION (VII Прибузькі юридичні читання)». Організаторами заходу виступили: Миколаївський комплекс НУ «ОЮА» та Південний регіональний центр Національної академії правових наук України. В роботі конференції взяли участь науковці, які представляли всі без виключення вищі навчальні заклади юридичного профілю України, практики, діяльність яких здійснюється в межах функціонування судових і правоохоронних органів, органів державної влади та місцевого самоврядування, представники юридичних навчальних закладів Російської Федерації, Польщі, Азербайджану, Татарстану, Білорусі.

Зокрема, в роботі конференції взяли участь: академік Національної академії правових наук України Сергій КІВАЛОВ; члени-кореспонденти Національної академії правових наук України: В’ячеслав ТУЛЯКОВ, Юрій ОБОРОТОВ, Галина ЧАНИШЕВА; професори: Володимир ЗАВАЛЬНЮК, Наталя КРЕСТОВСЬКА, Костянтин ВІТМАН, Валерій ГЛУШКОВ, Олександр МИКОЛЕНКО, Борис ПЕРЕЖНЯК та інші. За результатом фахового обговорення учасниками конференції прийнято пропозиції, орієнтовані на подальший розвиток публічного права, в контексті поширення антропологічної методології при дослідженні права і його зовнішніх форм.

Людина, суспільство, держава: публічно-правовий аспект (VIII Прибузькі юридичні читання)

23-24 листопада 2012 року у Відокремленому структурному підрозділі «Миколаївський комплекс Національного університету «Одеська юридична академія» була проведена щорічна Міжнародна науково-практична конференція «Людина, суспільство, держава: публічно-правовий аспект (VIII Прибузькі юридичні читання)». Зазначений науковий захід проводився під гаслом святкування двох непересічних подій – 15-річчя створення Національного університету «Одеська юридична академія» та 165-річчя Одеської школи права.

У конференції прийняли участь біля 180 представників навчальних закладів, наукових установ, представників органів державної влади та місцевого самоврядування, у тому числі 19 докторів наук, 69 кандидатів наук, аспіранти і здобувачі, які представляли всі без виключення найбільш авторитетні центри підготовки спеціалістів юридичного профілю України, Російської Федерації, Республіки Білорусь, Азербайджанської Республіки, Республіки Казахстан, Латвійської Республіки.

Зокрема, учасниками конференції стали: академік Національної академії правових наук України та Національної академії педагогічних наук України Сергій КІВАЛОВ, професори: Юрій АЛЕНІН, Любов БІЛА-ТІУНОВА, Володимир БУРДІН, Валерій ГЛУШКОВ, Володимир ЗАВАЛЬНЮК, Олександр КОЗАЧЕНКО, Борис КОРМИЧ, Анжеліка КРУСЯН, Наталя КРЕСТОВСЬКА, Софія ЛИХОВА, Олександр САІНЧИН, Степан СВОРАК та ін.

За результатами дводенного обговорення актуальних питань оптимізації і підвищення ефективності публічно-правового регулювання в умовах розбудови сучасної соціальної держави, сформульовані пропозиції і рекомендації конференції, які можуть використовуватися у правотворчій (законотворчій) діяльності. 

Национальный университет

“Одесская юридическая академия”

 

Николаевский комплекс

На главнуюИстория кафедрыНаучная деятельностьКонференцияОбъявленияПолезные ссылкиУчебные материалы (дн.)Учебные материалы (з.о.)

Історія проведення конференції

«Прибузькі юридичні читання»

Погода в Украине

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Збірники статей і тез Міжнародної науково-практичної конференції

"Прибузькі читання"